На початку XVII століття П’єтро делла Валле, італійський аристократ, літератор, мандрівник, дипломат і посол Папи римського у Персії в одному із своїх листів в Європу написав – «Турки готують чорний напій, який влітку освіжає, а взимку зігріває. Вони готують його із зерен або ягід дерева, яке росте в Аравії. Якщо їм вірити, то цей напій сприятливо впливає на здоров’я, допомагає травленню, укріплює шлунок та перешкоджає виникненню запалень. Вони також стверджують, що після вечері цей напій не дає людині заснути. Ось чому, той хто сподівається вночі вчитися його вживає». Як ви зрозуміли мова йде про каву. Напій, без якого своє життя не можуть уявити мільярди мешканців земної кулі. І який протягом останніх двох десятиліть став чудовим бізнес-стартапом для українських мікропідприємців.
Достеменно не відомо де вперше з’явилася традиція вживати каву. У світі побутують дві думки з приводу регіонального походження цього напою – це Йємен, країна на Аравійському півострові (не даремно в країнах арабського світу каву називають «бінт аль Йємен», що перекладається як «дочка Йємену») та південь Ефіопії (Африка). При цьому, африканська версія походження кафи базується на твердженні, що пастух на ім’я Калді, із провінції Каффа (яка і дала назву напою) помітив, що його кози, після того як з’їдають плоди одного із дерев, починають себе вести дуже активно і перестають спати. Він сам спробував ці плоди і виявив прекрасно діючий тонізуючий ефект. Про своє відкриття пастух розповів місцевому священнику і передав йому, як доказ, жменю зерен. Священник викинув ці зерна у вогонь і коли вони почали підсмажуватись на вогні, то всі відчули цікавий аромат, із якого вирішили приготувати напій. Випивши його священник відчув прилив життєвих сил, які допомогли йому легко відслужити багаточасову вечірню літургію. Своїми спостереженнями панотець поділився із колегами, після чого кава розпочала свій тріумфальний марш по планеті. В промислових масштабах каву почали вирощувати у XV столітті у Йємені. Звідти вона розповсюдилась по країнах арабського світу – Туреччині, Персії, Сирії, Єгипті. А швидке набуття популярності серед прихильників ісламу пояснюється забороною на вживання алкогольних напоїв. Тому кава виступала у якості їх своєрідної заміни, як тонізуючий і збадьорюючий напій.
Наприкінці XVII століття голландські купці завезли каву в Індію та у Південно-Західну Азію, де організували плантації з її вирощування. Португальці, в якості місця вирощування кави, обрали територію сучасної Бразилії, яка, на сьогодні, є одним із лідерів з вирощування кави. Вважається, що перше горня кави в Європі приготував згадуваний вже П’єтро делла Велла у 1626 році. А сам напій з осудом був сприйнятий у релігійних колах. Адже своїм походженням він був із ісламського світу, який був тогочасним ідеологічним ворогом християнства. Розбірки в церковному середовищі дійшли до самого Папи Римського Климента ІХ, який наказав приготувати йому філіжанку кави, яка прийшла йому до вподоби – таким чином питання кави було вирішено у позитивному ключі.
Цікавий факт, за однією із версій, одним із популяризаторів кави в Європі, став Юрій Кульчицький – шляхтич українського походження, який відзначився своїми подвигами під час облоги Відня турками у 1683 році. На знак шани за свої геройства, він отримав від австрійців 300 мішків кавових зерен, що знаходилися у захопленому турецькому обозі. Ця кава і була покладена в основу його бізнес-проєкту – відкриття у Відні першої кав’ярні, що отримала назву «Під синьою пляшкою» і де за горня кафи просили один крейцер (монета із вмістом срібла близько 1 грама). Спочатку справи у новоспеченого бізнесмена йшли не зовсім добре, оскільки не всім подобався гіркуватий присмак напою, але згодом він додумався додавати до кави молоко, або ж підсолоджувати її медом. Чим запустив переворот в культурі вживання кави. Із часом, кав’ярні перетворилися із місця де можна випити каву на закриті елітарні ділові клуби. Так, страхова компанія Lloyd’s of London бере свій початок від кав’ярні Едварда Ллойда на Тауер-стріт, а перші лондонські біржовики збиралися у кав’ярні Jonathon’s Coffee House, яка стала предтечою Лондонської фондової біржі.
Можна припустити, що на території України каву почали вперше вживати у Криму, мешканці якого сповідували іслам та підтримували найтісніші зв’язки із Туреччиною. Через кримських татар з цим напоєм познайомилася і козацька старшина. За переказами, палким шанувальником кави був гетьман Богдан Хмельницький, який заохотився до її вживання, перебуваючи у турецькому полоні. На території нашого рідного Поділля, звичай пити каву з’явився після його захоплення турками у 1672 році та створення Подільського еялету (області) із столицею у Кам’янці-Подільському. Зрозуміло, що за 29 років свого панування, турки не могли не познайомити місцевих мешканців з культурою вживання кави.
Підбиваючи підсумок написаного, варто навести слова Франсуа Марі Аруе, більш відомого нам як Вольтер – французького письменника і філософа, який свого часу сказав – «Якщо кава – це яд, то виключно повільно діючий, оскільки я сам вмираю від нього більше півстоліття».