Про мотивацію та оплату праці

Важко знайти у світі ще одну таку культову постать, яка зробила б настільки величезний внесок у розвиток сучасного індустріального виробництва, як американський підприємець, раціоналізатор і винахідник Генрі Форд.

Досить часто новації не мали нічого спільного із винахідництвом у його матеріальній площині та містили ідеї як правильно організувати чи пришвидшити виробничі процеси. І мова тут не про знаменитий конвеєр Форда, який, як кажуть злі язики, він сам підглянув на чиказьких м’ясопереробних заводах наприкінці ХІХ століття та зумів адаптувати до реалій виробництва тогочасного автопрому. Серед, без усякого перебільшення, революційних і новаторських ідей Генрі Форда, було стимулювання якісної роботи своїх працівників через їх оплату праці. І якщо ви подумали, що мова йде про банальне підвищення заробітної плати, то дуже помиляєтесь.

Для працівників, які займалися ремонтом виробничих ліній, станків, устаткування, на яких випускалася продукція заводів Форда, оплата праці встановлювалася за той час, протягом якого вони нічого не робити, тобто відпочивали. Як тільки із ладу виходив який технічний засіб, що вимагав ремонту – у кімнаті, де знаходилися ремонтники загорався червоний ліхтар і їм припинялося нарахування заробітної плати до того часу, поки поломка не буде усунена.

Таким чином, Генрі Форд зумів мотивувати своїх працівників до якісної роботи, адже чим довше працювали виробничі лінії без поломок, тим більше випускалося на них продукції, а отже і потенційно росли майбутні прибутки від бізнесу. А звичайний робітник знав, що чим якісніше він виконає свою роботу, тим довший час він зможе отримувати заробітну плату за те, що відпочиває.