Зав’язка сюжетної лінії в романі «Золоте теля», авторства одеситів Іллі Ільфа та Євгенія Петрова, базується на тому, що Остап Бендер прийшов до голови міськвиконкому міста Арбатова (тобто, мера, якщо брати сучасну систему адміністративно-управлінських координат) з проханням надати йому грошову допомогу, як нащадку лейтенанта Шмідта – «Син чорноморського героя лагідно, без натиску, перейшов до діла. Він просив п’ятдесят карбованців. Голова виконкому, затиснутий у вузенькі рамки місцевого бюджету, спромігся дати лише вісім карбованців і три талони на обід в кооперативній їдальні «Колишній друг шлунка».
Як бачимо, бюджет міста Арбатова зміг виділити «сину» революційного лейтенанта аж 8 карбованців та 3 талони в кооперативну їдальню. Цікаво, а яким був бюджет повітового міста Проскурова, за рахунок чого він формувався та куди тратилися кошти?
Бюджет можна визначити як план формування та використання фінансових ресурсів, які необхідні для виконання взятих на себе, або делегованих органом вищої влади, завдань і функцій. Він складається із двох частин: «Доходів» та «Видатків».
Цікавий факт, бюджетний період для міста Проскурова у 1925-26 році не збігався із календарним роком, як це є зараз. Перехід на фінансовий рік, який співпадатиме із календарним, відбудеться через 5 років – у 1931 році. А на той час, бюджетний період розпочинався 1 жовтня та закінчувався 30 вересня (як у США).
Бюджет був бездефіцитним та становив 359,591 тисяч карбованців. Для порівняння, бюджети ще двох населених пунктів, які входили до Проскурівської округи і мали статус містечка, становили: Деражні – 20,973 тис. карбованців та Меджибожа – 21,682 тис. карбованців.
Дохідна частина бюджету Проскурова називалася «Прибутки» та формувалася за рахунок:
– прибутку від комунального майна та його оренди – 127,087 тис. карбованців;
– прибутку від комунальних підприємств – 114,403 тис. карбованців;
– надбавки до державних податків та зборів – 27,8 тис. карбованців;
– місцевих податків та зборів – 25,457 тис. карбованців;
– прибутку від промисловості та торгівлі – 25,013 тис. карбованців;
– неоподаткованих прибутків попередніх років – 19,878 тис. карбованців;
– загальнодержавної субвенції – 12,388 тис. карбованців;
– залишку коштів в бюджеті на 01 жовтня 1925 року – 3,283 тис. карбованців;
– різних надходжень – 2,4 тис. карбованців;
– недоїмки по податках і зборах – 1,882 тис. карбованців.
Як бачимо, на 67,15% (сумарно, 241,49 тис. карбованців) бюджет міста формувався за рахунок комунального господарства. Надбавка до загальнодержавних податків та зборів, яка була різновидом місцевого оподаткування становила 7,73%, або 27,8 тис. карбованців. А третім «китом» на якому базувався бюджет Проскурова стали місцеві податки і збори – 7,07% бюджетних доходів, або 25,457 тис. карбованців. Лише трішки їх поступались прибутки від промисловості та торгівлі – 6,95%, або 25,013 тис. карбованців. Впадає в око невелика частка загальнодержавної субвенції, що отримувалася від бюджету вищого рівня, – 3,44%, або 12,388 тис. карбованців.
Природно, що закумульовані кошти повинні витрачатися на передбачені бюджетом цілі, для фінансування потреб місцевої влади. Основними напрямками їх використання були:
– комунальне господарство – 75,081 тис. карбованців;
– народна освіта – 73,092 тис. карбованців;
– утримання комунальних підприємств, не переведених на госпозрахунок – 71,441 тис. карбованців;
– охорона здоров’я – 50,809 тис. карбованців;
– покриття заборгованості минулого року – 25,043 тис. карбованців;
– соціальне забезпечення і охорона праці – 16,996 тис. карбованців;
– охорона громадського ладу – 15,202 тис. карбованців;
– відрахування до фонду регулювання – 10,747 тис. карбованців;
– утримання органів юстиції – 7,653 тис. карбованців;
– сільське господарство – 5,574 тис. карбованців;
– відрахування до спецкоштів та капіталів – 4,835 тис. карбованців;
– надзвичайні видатки – 3,0 тис. карбованців;
– місцева промисловість – 0,118 тис. карбованців;
Оцінюючи бюджетні видатки, слід зробити висновок, про те, що хто формував дохідну частину бюджету, той її і використовував – на утримання комунального господарства йшло 40,75% усіх коштів, або 146,522 тис. карбованців. На фінансування освіти витрачалося 20,32% усіх бюджетних доходів, або 73,092 тис. карбованців. Ще одним вагомим реципієнтом бюджету була охорона здоров’я – 14,13%, або 50,809 тис. карбованців. Саме на ці статті видатків припадало три чверті усіх витрат бюджету нашого міста, що здійснювалися у 1925-26 роках.
А звідки було б профінансовані витрати на запити Остапа Бендера в сумі 50 карбованців, якби події роману «Золоте теля» розпочиналися у Проскурові? Для таких форс-мажорних випадків у бюджеті було передбачено статтю «Надзвичайні видатки», що становила 3,0 тис. карбованців.