Років 30-40 тому назад однією із ознак заможності родини була наявність в її домашній бібліотеці повної збірки творів когось із класиків світової літератури. Серед цих авторів чільне місце займали романи і повісті французького письменника Александра Дюма-батька, який писав свої твори у пригодницькому жанрі. А чого лише вартий художній фільм «Д’Артаньян та три мушкетери», знятий за однойменним романом у 1978 році і натуральні зйомки якого проходили у Львові та Львівській області, Хотині і Одесі?! Бути на Новий рік мушкетером – це була заповітна мрія будь-якого хлопчиська, який зараз є 40-50 літнім батьком, а то й дідусем.
Александр Дюма-батько був не лише чи не найвідомішим французьким письменником (до появи Жуля Верна), але й заядлим кулінаром, що здійснював в пошуках нових рецептів зарубіжні вояжі, ставши таким чином, першим письменником-гастротуристом. Не дивно, що останньою книгою знаменитого автора стала «Le grand dictionnaire de cuisine» – «Великий кулінарний словник», який побачив світ у 1873 році та вмістив у себе близько 800 рецептів із різних національних кухонь, описаних пером неперевершеного майстра.
Серед творчого портфоліо письменника значаться романи, повісті, оповідання, нариси, мемуари, казки, вірші та близько 50 театральних п’єс. Останні чудово приймалися паризькою публікою та були вагомим джерелом доходів як працівника пера, так і майстрів сцени. Між Александром Дюма-старшим та директором столичного театру-вар’єте було укладено контракт, за яким останній зобов’язувався виплачувати письменнику, понад стандартний гонорар, 1000 франків кожного разу, коли п’єса після 20-ого представлення на сцені давала більше 60 тисяч франків сумарного доходу. Природньо, що слідкувати за наповненістю залу було в інтересах Дюма, тому він постійно моніторив відвідуваність театральних постановок.
Одного разу, після 25-ої вистави своєї п’єси, яка проходила при повному аншлагу, він навідався до директора з проханням розрахуватися. На що директор, який не хотів виплачувати премію заявив, що на жаль, виручка від продажу білетів не сягнула обумовленої контрактом суми в 60000 франків. А для того, щоб переконати письменника в своїй чесності і правоті назвав першу суму, яка йому спала на думку. І ця озвучена сума становила 59996 франків. Александр Дюма, не сказавши жодного слова наперекір, мовчки вийшов з кабінету директора, але за кілька хвилин повернувся із вхідним білетом на вечірню театральну виставу свого авторства та із словами – «За цей білет я заплатив 5 франків. Сподіваюся, що тепер, коли виручка складає 60001 франк, Ви не будете мене переконувати, що умови контракту не виконані?!».