Про те, із чого починався один світовий бренд

Японія середини 40-х років ХХ століття – бідна та знекровлена участю у ІІ-й Світовій війні країна, без значних запасів природних ресурсів, залежна від міжнародної торгівлі. Японці переживали промислову та продуктову кризу, їм бракувало всього – і їжі, і одягу, і предметів першої необхідності. Особливо страждали курці, цигарки теж були у страшному дефіциті, їх намагалися викурювати до максимально допустимої величини, часто обпікаючи пальці.

Допомогти страждальцям взявся нікому не відомий власник дрібної столичної майстерні Тадао Кашіо, у володінні якого був аж один токарний станок на якому він навчився віртуозно працювати. Тадао був старшим в сім’ї із 4 братів, мав хист до винахідництва та віртуозно працював на своєму станку. За його задумом, пристрій повинен був допомагати повністю викурювати цигарки, при цьому не створюючи незручностей курцям. Так з’явилася ідея кільця-мундштука, яке отримало назву юбіва-пайпу. Сама ідея мундштука, який до речі не лише забирає частину шкідливих смол, понижує температуру тютюнового диму, береже пальці від забруднення, але й виконує естетичну функцію, не була новою. Але Тадао зумів внести у цей пристрій певну інновацію – він зробив його у вигляді кільця на палець руки. Завдяки цьому курці не лише могли безпечно викурити майже всю цигарку, але й отримали вільну руку, що дозволяло не перериватися на перекури.

Брати Кашіо

Перші юбіва-пайпу виготовлялися у майстерні-сараї, а головним їх продавцем був батько Тадао. Прихильники тютюнопаління відразу оцінили пристрій, який швидко став популярним у Японії. Справи у Тадао йшли настільки добре, що у 1946 році він, разом із своїми братами, заснував компанію Kashio Seisakujo. Через 4 роки прибуткової діяльності ця компанія вирішила вкласти акумульований фінансовий ресурс від продажу юбіва-пайпу в один із проектів молодшого брата Тадао – Тосіо, який працював над розробкою першого електричного калькулятора для здійснення арифметичних операцій. У розробці їх допомагали інші брати – Юкіо, який мав диплом інженера-механіка та Кадзуо, який як і найстарший брат, був чудовим токарем.

Роботи над винаходом тривали до 1957 року, коли було створено першу дієздатну модель, із 10 цифровими клавішами та одним дисплеєм, яка отримала назву Casio 14-A. По суті, це було робоче місце із вбудованим у стіл калькулятором. Винахід відразу було оцінено усіма фахівцями, рід діяльності яких базувався на рутинному здійсненні найпростіших арифметичних дій (додавання, віднімання, множення та ділення), наприклад, бухгалтерами, фінансистами, інженерами, математиками тощо. Розуміючи, що винахід має перспективу світового охоплення ринку, брати Кашіо перейменували свою компанію, для полегшення впізнаваності, на західний манер, у Casio Computer. За кілька років, калькулятори Casio захопили ринок США, а акціями компанії почали торгувати на Токійській фондовій біржі. Сьогодні важко знайти у цивілізованому світі людину, яка б не користувалася продукцією компанії Casio, або ж не чула про цей всесвітньовідомий бренд.

Сімейний бізнес не замкнувся лише на випуску та вдосконаленні калькуляторів. У 1971 році було випущено першу електричну друкарську машинку, у 1974 році – перший електронний годинник, а в кінці 70-х років – перший музичний синтезатор Casiotone.

Важко повірити, що усі ці розробки починалися із простенького кільця-мундштука для паління. Сьогодні юбіва-пайпу теж можна купити в спеціалізованих точках продажу. Але якщо 80 років назад це була ознака радше економії, яка дуже часто межує із бідністю, то зараз – це стильний та дорогий аксесуар для курців-поціновувачів.