Ні у кого не виникає сумніву, що сучасною світовою валютою є американський долар. Не дивлячись на останні події у світовій фінансовій системі, він залишається і основним засобом міжнародних розрахунків, і важливим інструментом формування заощаджень та резервів. Але було так не завжди!
Як свідчить історія розвитку людської цивілізації, на роль світових валют претендують грошові одиниці тих держав, які, в силу свого історичного розвитку, виконують роль світових гегемонів (або поліцейських, кому як подобається). Якщо зараз таким гегемоном є США, то до них в цій ролі виступала Великобританія, а до Великобританії – Іспанія.
Саме Іспанія стала батьківщиною грошової одиниці, що змогла підкорити світову торгівлю. Цією грошовою одиницею стало іспанське песо. Його чеканка тісно пов’язана із епохою Великих географічних відкриттів. Після відкриття морського шляху в Індію, Китай та на Молуккські острови (які ще називалися островами Пряностей) раптово з’ясувалося, що відстала Європа немає чим торгувати із глобальним Сходом. Європейців цікавили місцеві екзотичні товари – шовк, чай, прянощі, але взамін вони не могли нічого запропонувати. Проте був один товар, який зміг зацікавити мешканців Азії і цим товаром стали дорогоцінні метали.
Так співпало, що відкриття морського шляху в Індію збіглося у часі із завоюванням іспанцями земель теперішньої Мексики та Перу, на землях яких знаходилися величезні запаси цінних металів, у першу чергу, срібла. Саме з цього срібла іспанські королі почали карбувати власну монету, яка була еквівалентна німецькому талеру. Ця монета мала вагу 27-28 грам срібла та поділялася на 8 реалів. Саме це і обумовило її назву – «peso de ocho», що в перекладі означало «вагою у вісім». В розмовній мові за нею міцно закріпилася назва «pesо».
Карбування нової монети не лише значно спростило міжнародну торгівлю Іспанії, але й вивело песо у світові лідери, адже емісія цих монет базувалася на багатющих покладах срібла Південної Америки, які контролювала Іспанія. Якщо спочатку монети карбувалися на королівському монетному дворі, то згодом їх випуск перенесли безпосередньо до місць видобутку срібла – у Південну Америку. Звідси песо розтікалося за трьома основними напрямками: в метрополію, до Іспанії, звідки розходилося по усій Європі; в Індію; в Китай та на Молуккські острови, де основним перевалочним пунктом стала Маніла – для придбання тамтешніх товарів. Всього було відкарбовано приблизно 3 мільярди срібних песо.
Вже на кінець XVI століття песо зуміло завоювати світове фінансове панування. Ними розраховувалися від Куби до Філіппін та від мису Нордкап до мису Доброї Надії. Воно стало першою світовою валютою та зуміло протриматися у цьому статусі 200 років – до кінця XVIII століття, коли поступилося британському фунту.
Цікаво, що італійська назва цієї монети – піастра, була використана Робертом Стівенсоном у його безсмертному творі «Острів скарбів», де піратський папуга постійно вигукував «Піастри!.. Піастри!..». На теренах України теж була спроба карбувати подібну монету кримським ханом Шахін Гераєм, який емітував кримський піастр, що поділявся на 40 монет-акче. Не дивлячись на те, що срібний песо вже вилучений із обігу, його назва залишилася у назві валют Аргентини (аргентинське песо), Домініканської Республіки (домініканське песо), Колумбії (колумбійське песо), Куби (кубинське песо), Мексики (мексиканське песо), Філіппін (філіппінське песо), Чилі (чілійське песо), Уругвай (уругвайське песо).
Ukrainian